Наші новини

Компанія FRESHPR надаватиме маркетингові послуги малому бізнесу на Львівщині у межах проекту ваучерної підтримки

Агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks спільно із Департаментом економічної політики Львівської ОДА реалізовують проект «Інструменти розвитку бізнесу Львівської області» у рамках Програми підвищення конкурентоспроможності Львівської області.

У межах цього проекту представники малого бізнесу на конкурсній основі можуть отримати безповоротну фінансову допомогу у вигляді ваучерів на маркетингові, консалтингові послуги та інновації.

Раді повідомити, що компанія FRESHPR успішно пройшла прекваліфікацію сервісних компаній, і готова надавати маркетингові послуги суб'єктам малого підприємництва за рахунок ваучерів у рамках Програми підвищення конкурентоспроможності Львівської області.Відповідне рішення ухвалила Експертна комісія 23 вересня (https://loda.gov.ua/news?id=47433).

Прекваліфіковані компанії за рахунок ваучерів можуть надавати такі маркетингові послуги:

  • Створення/оновлення веб-сайтів, їх просування;
  • Розробка бренду продукції, логотипу, дизайну упаковки;
  • Поширення продукції в онлайн-магазинах;
  • Розробка і видання (друк) візуальних рекламних матеріалів (листівки, брошури, флаєри, рекламні каталоги, довідники тощо);
  • Участь у маркетингових заходах (виставки, промоційні кампанії, ярмарки, бізнес-покази або інші подібні заходи).

Компанія FRESHPR працює понад 10 років (http://freshpr.ua/hto-my), ми маємо великий досвід та успішні «кейси» у кожному із цих напрямків (http://freshpr.ua/proekty).

Конкурс із прийому документів від представників малого бізнесу на участь у програмі ваучерної підтримки стартує 25 вересня та триватиме до 10 жовтня.

Брати участь у конкурсі можуть суб’єкти господарювання, які:

  • підпадають під визначення «малого», згідно з положеннями Господарського кодексу України (чисельність персоналу не більше 50 осіб, річний дохід не перевищує 10 млн. євро);
  • не здійснюють діяльності, яка підлягає ліцензуванню;
  • мають зареєстроване місцезнаходження на території Львівської області;
  • не мають заборгованості із виплати заробітної плати та сплати податків;
  • виробляють фізичний продукт (самостійно або із залученням підрядних організацій, але є власниками прав інтелектуальної власності) або надають сервіси з високою доданою вартістю.

Запрошуємо суб’єктів малого підприємництва, які зареєстровані на території Львівської області, до участі у конкурсі та співпраці, якість наших послуг - гарантуємо.

Більше інформації про умови надання ваучерної підтримки за посиланням - https://business-support.lviv.ua/conditions_for_sme/

Документи для участі у конкурсі приймає агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks у приміщенні Business Hub за адресою: вул. Шота Руставелі, 12. Документи приймаються щоденно із до 10 жовтня включно, із 10:00 до 20:00.

У день народження Андрія Кузьменка відбувся симфонічний концерт «Шампанські очі» у Львівському ботанічному саду

У день народження Кузьми Скрябіна у Львівському ботанічному саду  FRESHPR спільно з управлінням туризму та курортів ЛОДА вперше провели концерт симфонічно-естрадної музики під відкритим небом. Особливу локацію вибрали для особливої події – атмосферного звучання програми «Шампанські очі» – естрадно-симфонічної версії хітів Андрія Кузьменка у виконанні оркестру під керівництвом відомого українського диригента Миколи Лисенка. Концерт зібрав 1,5 тис. глядачів, серед яких рідні і друзі співака та його палкі шанувальники.

Хто для нас Андрій Кузьменко

На Львівщині щиро пишаються тим, що непересічна постать – Андрій Кузьменко – був уродженцем краю.

«Андрій Кузьменко був і є культовою особистістю, патріотом та людиною, чия творчість надихає, а вчинки є прикладом для інших. Концерт «Шампанські очі» у Ботанічному саду – це шана його таланту та нагода перенестися у світ творчості Андрія, яку дійсно цінують і люблять в Україні, а особливо вдома – на Львівщині.

Я думаю, що усі погодяться з тим, що Андрій був тією людиною, яка не знала обмежень та кордонів. Він був впевненим, не боявся і міг назвати речі своїми іменами. Усі ви погодитеся, що на сьогодні він залишається найбільш глибоким співаком української естради, який вмів своїми текстами висвітлити те, що є у нашій державі. Андрій є зразком того, ким треба бути, є прикладом для інших»– зазначив голова Львівської облдержадміністрації Маркіян Мальський.

Святкування Дня народження – радісне і феєричне

«Це було феєрично. Усі, хто відвідав концерт, – у захоплені. Надзвичайна локація і публіка. Я й досі під враженнями», – зазначила мама співака та ідейна натхненниця проекту Ольга Кузьменко.

Створенню програми «Шампанські очі» передувала копітка підготовча робота: для оркестру склали партитуру, а диригент Микола Лисенко залучив музикантів, які крім майстерності виконання класичної музики мають досвід виступів з естрадними виконавцями. Між репетиціями музиканти ближче знайомилися з творчістю і життєвим шляхом самого Андрія, читали його книги та розповіді про нього.

Головною особливістю програми «Шампанські очі» є те, що вона дарує відчуття щастя слухачам.

«Через те, що не звучать тексти пісень, забирається драматизм андрієвого тексту. Натомість маємо ніжне обігрування тем його хітів «Мам», «Люди як кораблі», «Шампанські очі» в естрадно-симфонічному жанрі, у стилі француза Поля Моріа. Інструменти звучать легко і радісно, і це передається публіці», – розповіла Ольга Кузьменко.

За її словами, акцент зробили власне на святкуванні Дня народження Андрія. Ведучі Мар’яна Романяк і двоюрідний брат співака Михайло Лазор, та диригент розповідали гостям цікаві історії про життя Андрія. А у другій частині вечора усі змогли дати того драйву, який він сам любив: у супроводі з відео його концертного виступу хором співали веселих коломийок.

Ольга Кузьменко зазначила, що концерт «Шампанські очі» у Львові став чудовим фіналом проекту. Упродовж року відбувся тур 15 містами України, проте, за оцінкою самої Ольги Кузьменко, він був не достатньо поміченим.

«Ми не мали достатньої спонсорської підтримки, було мало реклами, тому тур виявився малопомітним. І саме у Львові «Шампанські очі» досягли апогею. Я вдячна голові Львівської ОДА Маркіяну Мальському, начальниці управління туризму та курортів ЛОДА Наталії Табаці, компанії FRESHPR, усім, хто працював над організацією концерту, за підтримку, розуміння та професіоналізм», – сказала вона.

Творчість Андрія достойна симфонічної оправи

Диригент Микола Лисенко розповів, що і він, і музиканти з особливим хвилюванням очікували виступу у Львові.

«Для виступу у Львові запросили оркестр у повному складі, 24 особи. Тут ми відчули величезне піднесення: проходячи повз афіші славетних фестивалів, серед яких і афіша «Шампанських очей», відчуваєш, що Європа не за тисячі кілометрів, а дійсно є твоїм домом. Для репетицій нам надали сцену Львівської національної філармонії, де акустика викликає щире захоплення. Львівська гостинність спрацювала, – ми повністю поринули у творчість. Напевне, цей виступ був найкращий з усіх «Шампанських очей». Музиканти відкрили душу, бо головною мотивацією було стати дотичним до цієї атмосфери, до цього дійства», –розповів Микола Лисенко.

Він вважає, що львівську публіку вдалося здивувати навіть попри те, що львів’яни добре обізнані в оркестровій музиці, та дуже люблять і шанують Андрія Кузьменка.

«Перед концертом я помічав певний подив. Багато хто, здається, не усвідомлював, як можна поєднати творчість Андрія та оркестрово-симфонічне звучання. Чомусь ми не дивуємося, коли звучать рінгтони з мелодій авторства Йоганна Крістіана Баха чи Вольфганга Амадея Моцарта, але уявити нашого сучасника, земляка, людину, яка перевернула світ української рок-музики та залишила непересічний відбиток на нашому спільному шляху, у такому звучанні може не кожен. Проте результат переконав: творчість Андрія Кузьменка, його система образів, звертань, його внутрішній світ є достойними того, щоб бути у такій симфонічній оправі», – сказав він.

Концерт вдалося підготувати усього за місяць

Підготовка до заходу відбувалася у дуже стислі терміни, реалізувати задум допомогла особиста вмотиваність організаторів, любов і шана до Андрія Кузьменка.

«Батьки Андрія прийшли у ЛОДА з чітким баченням, що спільно ми можемо провести подію на належному рівні. Апелювати про роль і важливість постаті Андрія у житті українців потреби не було, ми одразу порозумілися.

17 липня Маркіян Мальський дав нам старт, а 17 серпня відбувся концерт. Зазначу, що захід з обласного бюджету не фінансувався, проте голова ЛОДА Маркіян Мальський не лише організаційно, але й фізично дав старт проекту. Він допоміг знайти нам двох партнерів і стартувати з продажем квитків.

До підготовки заходу ми залучили компанію FRESHPR, з якою маємо позитивний досвід організації конференційних і різних подієвих заходів. Під час спільного мозкового штурму придумали локацію, концептуальне наповнення заходу. Ідеї з’являлися блискавично, бо ми усі добре знайомі з творчістю Андрія, знаємо і любимо його пісні.

Загалом, цей захід вдалося реалізувати завдяки тому, що кожен, до кого ми звернулися – і виконавці, і партнери, хотів зробити особистий внесок у цей проект, робив це з любов’ю, з душею. Це допомогло покрити витрати на концерт. Зокрема, у Ботанічному саду нам надали 50-відсоткову знижку з оренди, а управління ДСНС Львівщини надало генератор для обігріву. Ми вдячні усім партнерам. Завдяки такому дружньому ставленню вдалося організувати це свято», – розповіла начальниця управління туризму та курортів ЛОДА Наталія Табака.

«Ми щасливі і горді тим, що Андрій був вихідцем з Львівщини. Багато мандрівників полюбляють відвідувати місця, пов’язані із відомими особистостями. Під час концерту відбувалася онлайн-трансляція, за якою стежило дуже багато людей. Сподіваємося, що ця подія стане додатковим стимулом відвідати Львівщину», – додала вона.

Чому обрали саме Ботанічний сад?

Зазначимо, спочатку Ольга Кузьменко пропонувала провести кілька концертів «Шампанські очі» у замках Львівщини, щоб привернути увагу до туристичного потенціалу краю. Проте подвір’я замків не можуть вмістити достатньої кількості гостей, тому почали шукати іншу локацію. Ідея провести концерт у Ботанічному саду у Львові виявилася оптимальною.

«У Ботанічному саду у той вечір панувала дуже тепла і гармонійна атмосфера. Це показує, що локація для проведення таких заходів обрана вдало. Ми задоволені, сподіваємося відвідувачі не менше. Усі колекції саду є у такому ж доброму стані, як були до проведення концерту. Це вдалося, оскільки підготовка була дуже ретельна, спільно з організаторами ми продумували усе до найменших дрібниць.

Ботанічний сад має досвід проведення Днів відкритих дверей, коли приходить по кілька, навіть 10-20 тис. людей, тоді дійсно буває перевантаження. Тут же була прогнозована кількість відвідувачів. Ботанічний сад готовий стати майданчиком для проведення камерних концертів класичної, джазової музики. Такий досвід має багато європейських ботанічних садів», – розповів директор Ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка Андрій Прокопів.

 

Креативність, ентузіазм, партнерство

«Мені ще досі складно повірити, що ми це зробили, і задум втілився уповні. Вечір був дуже емоційний, зачаровувала домашня атмосфера. Тему «Шампанських очей» розкрили вхідними келихами ігристого Fragolino Fiorelli, дякуючи компанії Regno. Усіх пригощали улюбленим печивом Андрія «22 кулаки борошна», яке вкладаючи частинку себе ночами пекла Олександра Мелекесцева, мама однієї з колег Наталії Табаки. Спрацювала ідея із дрес-кодом: чимало гостей пам’ятають слова Кузьменка «Яка різниця, скільки років твоїм кедам, якщо ти гуляєш у них Парижем!?», і таки прийшли у кедах. Слідуючи книзі Андрія «Я, Побєда, Берлін» для фотозони привезли автомобіль «Побєда». Його надав львівський реставратор Максим Кутлик. Це дало можливість ще більше перенестися у світ творчості співака», – розповіла керівник проекту у компанії FRESHPR Наталія Фуглевич.

За її словами, компанія має великий досвід організації різноманітних подій, проте проект підготовки масштабного концерту – вперше. Тому до співпраці залучили професіоналів – концертну агенцію «Промоушнс». Вони взяли на себе усе: від технічного оснащення сцени, до промоції та продажу квитків, і виконали завдання на 100%. Фудкорт для події забезпечив холдинг емоцій «!FEST». Також необхідно було подбати про прийом оркестру. Цим займалися туристичний оператор «Примавера Люкс», ресторан Buon Gusto, а спонсорський внесок компанії Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» дозволив майже повністю покрити гонорари для них.

«Ми щиро вдячні усім партнерам у проведенні концерту «Шампанські очі», бо усі спільно змогли виказати нашу любов і шану Андрієві Кузьменку», – додала Наталія Фуглевич.

 

IV Форум місцевого розвитку об’єднав лідерів для втілення стратегії Карпатського прориву

IV Форум місцевого розвитку, який відбувся 25-27 червня 2019 року у місті Трускавець, підтвердив своє гасло #Карпатський_прорив: партнерство задля розвитку. Упродовж трьох днів відбулося 20 панельних дискусій, які зібрали близько 400 учасників з України та закордону.

П'ятий президент України, міністри, голова Верховної Ради та депутати, голови ОДА, представники органів місцевого самоврядування західних областей України, місцеві урядовці з Польщі, фахові експерти дискутували про перспективи розвитку регіонів, об’єднаних українськими Карпатами та їх розвиток крізь призму євроатлантичної інтеграції.

На Форумі представили кращі практик партнерств у різних сферах задля розвитку Карпат. Окрім широкого кола економічних, соціальних питань, окрему увагу приділили природоохоронним питанням, збереженню історико-культурної спадщини та розвитку туризму у Карпатському регіоні.

За інформацією ініціатора Форуму, голови Львівської облради Олександра Ганущина, у підсумку учасники ухвалили рішення ініціювати перед Європейською комісією впровадження пілотної програми підтримки регіональної політики українських Карпат у 2021-2028 роках. Також представників ЄС проситимуть включити Львівську область до території реалізації Програми транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна і Дунайської транснаціональної програми у фінансовій перспективі 2021-2027 років.

Вже не вперше до організації Форуму місцевого розвитку долучилася комунікаційна компанія FRESHPR. Наша команда знову була відповідальна за всю айдентику події.

Для якісного забезпечення роботи учасників Форуму видали розширену програму Форуму та черговий номер журналу «Вісник Карпатського єврорегіону». Ми організували оформлення брендзони, медіазони, фотозони заходу, забезпечили друк зовнішньої реклами: банерів, афіш, бордів, сітілайтів для форуму та святкового концерту за участі українських зірок у Трускавці.

Четвертий номер корпоративного журналу «Bader UA» присвятили сталому розвитку

У червні вийшов четвертий випуск корпоративного журналу «Bader UA». Головною темою номера є сталий розвиток: системні покращення та інноваційні процеси, започатковані у компанії «Бадер Україна». Лідери залишаються лідерами надовго тому, що ретельно планують завтрашній успіх заздалегідь, а забезпечують його практичними кроками сьогодні.

На сьогодні компанія «Бадер Україна» є якісним прикладом промислового підприємства, де дбають не лише про відлагодженість виробничих процесів та збільшення обсягів виробництва, а дійсно про системний розвиток з повною мірою відповідальності перед партнерами, працівниками, кінцевими споживачами та довколишнім середовищем.

Свідченням цьому є те, що у компанії «Бадер Україна» запроваджують принципи інтегрованого менеджменту; підходів ощадливого виробництва на основі філософії LEAN; запустили систему екологічного управління; відбулося підвищення стандартів охорони праці. Про ці масштабні процеси, а також історії успіху та кар’єрного росту працівників, які надихають колег, читайте у черговому номері «Bader UA». Читати он-лайн

«Навчити клієнтів бути відвертими навряд чи вдасться. Щоб брак інформації не звів потім проект нанівець, треба добре розумітися у специфіці ринку, і проводити максимально деталізоване опитування перед завданням»

Микита Бондарєв - наш директор з розвитку, понад 12 років працює у PR. Займався різним: від політичних кампаній і виводу на ринок медцентру до проектів із місцевим самоврядуванням і роботи у великих агентствах.

В інтерв'ю для «MC Today» Микита розповів, про «темну» сторону роботи піарників з клієнтами та про особливості роботи самих PR-агенств.

Великі компанії – велика рутина

Близько семи років я працював у компаніях, а з 2015-го – в агентствах. Сторона клієнта мені ближча: там завжди взаємодієш із людьми, які приймають рішення, – власниками чи керівниками бізнесу.

Коли працюєш в агентстві, доводиться мати справу із менеджерами. На відміну від власників, вони, як правило, вирішують власну проблему, а не проблему бізнеса. Особливо якщо йдеться про глобальну компанію.

«Глобали» спускають менеджеру певні показники, він розуміє, що в українських реаліях їх нереально виконати, але не пояснює їм цього – боїться втратити роботу. Природно, усі завдання передає PR-агентству – і починається «найцікавіше».

Наприклад, одного разу нам потрібно було опублікувати в українських ЗМІ прес-реліз, абсолютно нерелевантний для ринку. KPI щодо виходів у ЗМІ був високий. Ми пояснили представнику замовника, що такий текст можна запхати хіба що на сайти-«релізопоглиначі». А він відповів: «Хлопці, а яка вам різниця?! Мені потрібна кількість публікацій, а якість ресурсів ніхто буде перевіряти».

Як з'являються «пекельні релізи»

Журналісти часто незадоволені, мовляв, «знову ці пекельні релізи» або «задовбали піарники своїми тупими дзвінками». Я їх прекрасно розумію – мене б це теж бісило, але робота працівника агентства – виконувати вимоги замовника, часто – нелогічні.

Наприклад, тобі доручають розіслати реліз із серії «У нас змінився шрифт на упаковці». Компанії думають, що це фантастичні зміни у світовій економіці. І спробуй їм довести, що медіа таке не публікують, а інформагентства навіть не відкриють такий реліз.

Другий тип релізу – «Ми прийняли три глобальні правила нашого розвитку». Ти починаєш пояснювати клієнту, що ці правила ніяк не поєднуються із українськими реаліями, і пропонуєш поредагувати текст так, щоб він став цікавим медіа.

У відповідь менеджери стандартно відмазуються: «Нам такий реліз прислали “глобали”. Ви – піарники, зробіть так, щоб його опублікували». Від такого типу менеджерів агентства страждають найбільше.

Кадри вирішують усе

Найчастіше запитання: «Чому ж агентства таку хрінь часто роблять, якщо ви усі такі розумні?». Логічне питання!

По-перше, розумні далеко не усі. Особливо це стосується прошарку «акаунтів». Є дійсно толкові: у клієнта усе детально розпитають, доб'ються максимально зрозумілого брифу і так далі. Але в основному це журба.

Тому найчастіше конфлікти в агентствах виникають між креативниками і акаунтами. Адже останні часто бояться писати клієнту уточнюючі питання: раптом вилають або клієнт вирішить, що акаунт некомпетентний. А який бриф – такий і креатив.

Інколи у контактної особи на боці клієнта складаються хороші відносини з акаунтом. Ніби ж хороша людина – он як старається. Навіть виходить щось. Напевне, спец. Давайте до себе візьмемо? І беруть. Учорашній клієнт отримує не піарника, а «трафік-менеджера», який просто завдання перенаправляв. Найчастіше – не вчитуючись. Така собі форма дідівщини: я ж стелився – нехай і переді мною стеляться.

По-друге, ці колишні акаунти часто хочуть працювати у креативі, але здібностей не вистачає.

Поки вони в агентствах – креатив їх просто відсуває від творчого процесу. А от коли колишній акаунт переходить на бік клієнта, там його агентство від творчого процесу уже не відсуне. Він же тепер клієнт. І у нього в руках чужі гроші, які він може віддати або не віддати тобі.

Тому так: або погоджуєшся робити хрінь, яка оплачує чек, або гордо йдеш шукати нового клієнта такого ж рівня платоспроможності. А це не так швидко.

Про підводні камені в роботі з клієнтами

Якщо ви про щось домовилися з клієнтом, але не прописали це у листі, – вважайте, що не домовилися.

Наприклад, ви робити захід на локації, яка має відношення до клієнта. Агентству ставлять KPI: згадка у ЗМІ назви заходу і місця, де він відбувся.

Виходить сюжет про захід, в якому показують локацію, представника клієнта, але не згадують назву компанії. Із відео зрозуміло, де все відбувалося і хто організатор, але менеджер клієнта може сказати «У загальний залік не беремо — компанія замовника не згадується». І не важливо, що ви обговорювали це попередньо, якщо нема письмового доказу.

А ще у великих компаніях завжди відбувається якась підкилимна боротьба: відділи один з одним не спілкуються, є розбіжності між співробітниками і так далі. Якщо ви хочете довгих і серйозних відносин з клієнтом – все це потрібно враховувати.

У нас колись із менеджером компанії мало до розриву контракту не дійшло. Причина банальна. Ми – відповідно до усіх протоколів і політик – після тестової розсилки новини, розіслали її у ЗМІ. Вона була актуальною: в топ-менеджменті з'явилася нова людина. Новину опублікували, а ми відхватили тонну гнівних листів і повідомлень від менеджера, що «не треба було». Причина була в якійсь незрозумілій особистій історії.

Часто клієнт не поспішає розповідати деталі агенству. Дещо свідомо замовчує, типу «навіщо вам знати зайве». А потім брак інформації знищує весь проект.

Навчити клієнтів говорити з агентствами відверто, думаю, навряд чи вдасться. Тому єдиний вихід мінімізувати помилки – добре розумітися на ринку, з яким працюєш, і максимально детально розпитувати клієнта по специфічних завданнях.

Культ KPI

Зазвичай KPI – це вимірювані критерії: кількість виходів, згадування бренда, поширення у соцмережах, залученість, потенційні охоплення.

Найскладніше визначити охоплення. Наприклад, реліз опублікували, умовно, в «Інтерфаксі», його передрукувало, умовно, видання «Новое Время». Скільки людей прочитали матеріал, ні агентство, ні менеджер з боку клієнта ніколи в житі не дізнаються. Тому що грошей за публікацію ніхто не платив, відповідно, журналісти цю інформацію давати не будуть.

Як піарники вираховують потенційне охоплення? Адреси «Інтерфакса» і «Нового Времені» заганяють у SimilarWeb, дивляться їх трафіки за день чи тиждень, сумують ці цифри і пишуть у звіті, що «реліз отримав 23 млн потенційних контактів».

Про PR з Semantrum. Орест Вачков, засновник та директор FRESHPR

Кожен бізнес має певні особливості, але у кожній сфері можна досягати не лише поставлених прагматичних цілей, але й відчутного позитивного ефекту для себе і усіх тих, з ким і для кого працюєш. У кожній галузі може бути своя місія, її треба лише побачити. Компаніям, які співпрацюють із професійними піарниками, вдається виходити на стратегічний рівень самореалізації та отримувати тривалий позитивний ефект для бренду та ділової репутації.
Про особливості розвитку ринку PR в Україні, актуальні тренди 2019 року, цінність професії для нашого суспільства читайте в інтерв`ю із засновником та директором компанії FRESHPR Орестом Вачковим.
 

Ми в компанії  Семантрум багато спілкуємося з клієнтами та партнерами, але про ці комунікації ніколи не розповідаємо. Ми вирішили, що це неправильно, і тому будемо іноді наші діалоги робити публічними. 

З командою комунікаційної агенції FRESHPR ми активно співпрацювали при підготовці та проведенні одного з наших PR Talks від Semantrum у листопаді минулого року, але багатолюдний  захід не дав можливості поспілкуватися докладно, тому ми завітали в гості до гостинного Київського  офісу  FRESHPR  і поговорили з засновником і керівником агентства Орестом Вачковим.

Про тренди

Які нові тренди чи технології у комунікаціях, управлінні репутацією з’явилися останнім часом?

Цікаве питання. Галузь комунікації змінюється з року в рік. Те, що ми робили кілька років тому, сьогодні ми майже вже не робимо. Не так давно ми привозили одного польського гуру піару (голова польської Ліги PR Шимон Сікорський), і він розповідав про те, як змінюються комунікації в Європі. І часто бачу, що ми йдемо різними шляхами. Ні, ми не відстаємо на кілька років, як це прийнято вважати. Скоріше відбувається певна розвилка в технологіях, в інструментах, які використовуються там і які використовуються тут. Наприклад, у  телефоні є така функція, яка показує, якими комунікаційними програмами ми користуємося протягом дня чи тижня. Так от у нас з ними  зовсім різні рейтинги, хоч ми і колеги, він теж очолює комунікаційне агентство. Є багато програм, якими користуємося ми, а вони про них навіть не знають, і навпаки. Тренди там теж можуть бути різними, щоправда, порівнюючи наші ринки комунікацій, зародження деяких із них навіть легше прослідкувати у нас.

Перший тренд – це відхід від ставок на засоби масової інформації, принаймні в Україні. Я бачу кожного разу меншу цікавість клієнтів у співпраці в напрямку media relations, хоча часто великі компанії ще роблять тендери на обслуговування саме з медіа, але сама галузь ЗМІ, особливо класичних ЗМІ, відходить на другий план. Це, очевидно, пов’язано з тим, що з’явився додатковий функціонал у соціальних мережах, з’явилися нові соціальні мережі, з’явилися блогери, які часто виконують функцію журналістів. І мені здається, що це є трендом. Ми бачимо, що кількість регіональних ЗМІ зменшується. Реальних, які працюють, а не які є номінативними. Дуже буду радий, якщо помиляюся, але мені здається, що середня зарплата журналіста у регіонах падає, нехай у валютному еквіваленті.

Чи, наприклад, співпраця з блогерами. Виявляється, що коли в Європі формується фахова комунікаційна блог-кампанія, то там не обов’язково дивляться на тих, хто перший  у рейтингах за впливовістю, кількістю взаємодій, контактів, підписників і т.д. У нас класично дивляться на те, що чим крутіший блогер, тим краще. І клієнти часто вимагають «перших». А там вже певний час говорять про ефект, який називається «ефект новорічної ялинки». Блогери, які входять до ТОП-5 чи навіть ТОП-50 за популярністю, часто подібні на новорічну ялинку. Тобто це люди, які часто рекламують щось. Незважаючи на те,  що у них є багато контактів, все-таки рівень довіри, лояльності і відданості цим блогерам є не такий, як у блогерів з нижчим рейтингом, але не обвішаних рекламними продуктами, постами, продакт-плейсментом тощо. Тому часто там замовляють кампанії  з участю малопопулярних блогерів – регіональних, спеціалізованих тощо.

Міні-блогери, але недискредитовані блогери, які мають нехай меншу аудиторію, але при цьому  клієнт вибирає на користь більшої якості, більшої довіри, а не на корить покриття. Бо покриття – це технічний параметр, який можна отримати, помноживши свій бюджет. А репутація – це параметр, який не завжди можна помножити збільшенням бюджету. І раз зіпсувавши свою репутацію, відкупитися буде дуже складно. Цей тренд у  2019 році буде і в Україні, коли ми кількість контактів відкладемо на задній план і сконцентруємося на довірі до каналу, на лояльності  цільової аудиторії, сконцентруємося на емоціях і інших параметрах і чинниках, які будують репутацію, а не просто задовольняють план по  короткочасних KPI, який полягає виключно у кількості контактів.

І такий тренд може з’явитися у нас у 2019 році. І цей же тренд, можливо, з’явиться у media relations, коли будуть більше дивитися на регіональні та спеціалізовані ЗМІ як майданчики, які гарантовано мають чітку видиму аудиторію, під яку можна теж чітко таргетувати рекламну, а особливо PR-кампанію. Тобто бити не з пушки по горобцях, а вибирати більш снайперську зброю і мати більш чіткі результати ще на стадії планування кампанії.

У 2019 році приходить ще один, третій тренд у комунікації. Це месенджери. Якщо колись багато ком’юніті аудиторій спілкувалися електронною поштою, потім вони перейшли на форуми, потім у соціальні мережі, а зараз спілкування переповзає у месенджери. Ми це використовуємо. У 2018 році зайшли туди і зараз маємо досить сильні інструменти, які можуть формувати громадську опінію завдяки цьому каналу. Похвалюся, ми вже використовуємо ці канали, і їх купують наші клієнти.

 Які канали комунікації протягом минулого року були найефективнішими за Вашим досвідом?

Основним каналом – як не крути – є соціальні мережі. До ТОП-3 також входять  масові  інтернет-ЗМІ  і онлайн-ресурси, звідки читач бере інформацію довідкового характеру. Це досвід нашої компанії. Загалом їх можна назвати WEB 2.0. Якщо коротко, це майданчики, де спілкуються люди.

Але під кожного клієнта ми підбираємо максимально відповідний  пул інструментів для конкретної ситуації, галузі, події. У нас є арсенал інструментів, умовно кажучи 100 інструментів, і під конкретну ситуацію ми вже підбираємо ті чи інші «набори». Це залежить від стилістики нашої роботи, від галузей, з якими ми працюємо, і навіть від рівня посад, з якими ми працюємо.

Буває, що піар-відділ однієї компанії замовляє одне, адже він мислить категорією одного місяця  і корисністю від проектів, які відбудуться протягом місяця. А власник цієї компанії може цікавитися тим, що буде за три роки, а не в кінці наступного місяця. Відповідно, в однієї компанії будуть зовсім різні паралельні комунікаційні проекти, і ми працюємо з різними контрактами.

Ринковий досвід яких країн Ви моніторите та аналізуєте в першу чергу, щоб бути у тренді?

Ми не дивимося на інші країни, як на об’єкти наслідування. Взагалі. Ми вивчаємо досвід, але не повторюємо його. Розумієте, я можу назвати багато прикладів того, як піарники, які дивилися на інші країни, зазнавали фіаско в тих чи інших кампаніях.

Для прикладу візьмемо Сполучені Штати. Каналом N1 за оперативністю, впливовістю, влучністю і т. д. для розповсюдження повідомлень там вважається Twitter. Канал N1 для цього у нас є швидше Facebook. Лише така помилка і сліпе копіювання чиїхось дій на етапі планування вже закладає багато проблем для результату кампанії. Кожна країна має свої улюблені канали. Я ніколи не раджу повторювати досвід інших країн. Вивчати – так, але не повторювати.

Про компанію

Як і чому народилася Ваша компанія?

До заснування FRESHPR я  мав успішний досвід  у журналістиці. Спочатку працював у одній із найтиражніших газет «Сегодня». Я народився, вчився і працював у Львові ібув там кореспондентом, а потім  керівником західного представництва газети. Потім я прийшов на телебачення і був журналістом 1+1 у регіоні.

Згодом заснував і своє видання. Про це мало хто знає, я майже ніколи не розповідав, але вам розповім. Це була Західна Інформаційна Корпорація, я придумав цей проект, його концепцію, був там першим директором. Потім це видання було продане, це був, здається, 2004 рік. І  було чим хвалитися, бо мені здається, що засоби масової інформації тоді не купували. Їх швидше або робили свої, або забирали. Це був успішний проект, і я зрозумів, що у журналістиці я вичерпався, і побачив сферу PR  як таку, яка може замінити журналістику. Це ті ж комунікації, це дуже подібна галузь, але мені здавалося, що більші можливості і перспективи  є таки у PR – професії, яка тоді тільки народжувалася.

І тоді я зібрав двох своїх товаришів (Андрій Лазорко та Остап Малашняк) і сказав: «Давайте щось придумаємо разом у ПР, давайте зареєструємо ПР-агентство і спробуємо його запустити». Перше питання було – це де взяти стартовий капітал. Я сказав, що принципово хочу, щоб ніхто не вкладав жодної гривні у проект, щоб всі прибутки були від наших клієнтів. Бо якщо ми справді потрібні клієнтам, то вони за це заплатять. Якщо не потрібні, то для чого нам це все робити?

Ми не вкладалися у рекламу, ми нічого не проплачували, ми лише розповідали, що є такий проект. І як не дивно, у нас в перший  же місяць з’явився перший клієнт. Він був за 6 тисяч кілометрів від нас. Це була будівельна корпорація у Росії, у Сибіру. Мені проплатили квиток туди. Це була зовсім інша атмосфера, зовсім інша країна. Це було складно, але нам вдалося продати дуже гарний проект – розробку комунікаційної стратегії, а потім її втілення. Ми зробили гарне комунікаційне дослідження і почали працювати з ними. Це був прекрасний проект, з яким я повернувся назад.

Через кілька місяців у нас з’явився наступний клієнт. І так пішло-поїхало.

Це було у 2007 році. А свою історію ми рахуємо з 2008 року – з моменту реєстрації бренду FRESHPR. З того часу нічого не змінюється. І тому ми хвалимося, що ми є однією з найстарших компаній на ринку. Ми бачимо, що багато інших гравців на ринку змінюють власників, команди, перейменовуються, але рахують свою історію з часу, коли, наприклад, хтось з команди починав працювати у ПР. Але часто це може бути зовсім інше  агентство, зовсім інші назви і т.д. У нас все незмінно більше десятка років і нам є чим хвалитися, бо середній час життя одного ПР-агентства в рамках однієї команди, однієї назви, мені здається, в України є значно менша, ніж 10 років.

Чи є у компанії місія і якщо так, то чи змінювалася вона з роками?

Складне питання. Я сам себе покритикую. У нас немає місії.  У нас є серія мікромісій.

Коли ми працюємо з компанією галузі спортивного обладнання, то наша місія – зробити людей здоровими чи  збільшити тривалість життя клієнтів цієї компанії. Коли ми працюємо з компанією у тютюновій галузі, то наша місія – зберегти якомога більше здоров’я їхніх клієнтів. Я не жартую. Насправді ми працюємо з компанією тютюнової галузі і ми маємо проекти, які закликають людей не псувати здоров’я цигарками.

І ми цим хвалимося, це стає нашою мікромісією. У кожній галузі може бути своя місія. Тому у нас це швидше набір мікромісій, ніж одна суцільна.  Це більше про особистий підхід.

Враховуючи, як швидко зараз все змінюється навколо, чи розробляєте Ви стратегічні плани розвитку компанії, і якщо так, то на який період?

Цікаве питання. У нас немає стратегії компанії. Але у той же час у  нас є стратегії для клієнтів, які передбачають три і більше років в одному документі. Ми не можемо планувати довгі стратегії, якщо цього не роблять наші клієнти. Ми є сервісною компанією, ми надаємо сервіс нашим клієнтам. Ми можемо написати стратегію. Але якщо настане, скажімо, криза у якійсь галузі і наша стратегія вже буде не такою, як ми сподівалися.

Дійсно, змін багато. Єдине, що ми плануємо стратегічно, – це ті речі, які залежать виключно від нас. Їх небагато, але вони є. Для прикладу, це перелік галузей, з якими ми співпрацюємо. Наприклад, ми концентруємося у певних галузях, які приносять більше добра для  суспільства. І тут ми вже можемо розробляти візію, яка дозволить нам приймати рішення  при наступному витку розвитку бізнесу.

Це стосується також стандартів нашої роботи. Ми можемо запланувати стратегічно, що ми будемо робити і як ми будемо робити. Що більше будемо акцентувати на певних інструментах, які є соціально важливими. Відповідно у цьому напрямку ми маємо візійні речі.

У мене є партнер по бізнесу, Андрій Лазорко, який допомагає формувати стратегічні напрямки і розвиток компанії і те, що ми будемо мати наприкінці 2019 року и початку 20-го.

Чи є можливість масштабувати ваш бізнес?

Піар – це бізнес, який дуже важко масштабувати.

Наприклад, якщо я вирішив займатися експрес-доставкою, я можу відразу зробити багато складів по Україні, масштабувати бізнес. Або якась мережа ресторанів, де по франчайзингу теж можна зробити багато чого. У піарі так не виходить. Ми – єдине агентство в Україні, яке має відразу декілька офісів. Це тільки тому, що за цим стояла дуже велика праця.

Масштабування піар-бізнесу означає, що я, як керівник, повинен дублювати свою голову і комусь пояснити, що він має працювати, приймати рішення і навіть думати так само. Це дуже важко, це не є перукарні, ресторани, де можна все стандартизувати та прописати в правилах і сказати: «Ви працюєте так-то».

Ми відкривались в Одесі, ми відкривались в Чернігові, у Львові, у Києві. У всіх цих місцях у нас є представники, а постійно діючі офіси – у Києві та Львові. Це не тому, що малі обороти. Навпаки, – ми єдине агентство з мережею офісів в країні. Але ми зможемо відкрити в інших містах офіси тоді, коли ми зможемо переконатись у тому, що у будь-яких без винятку обставинах зможемо надавати настільки якісний продукт, щоб сказати, що це є FRESHPR «із заплющеними очима». Тоді буде не важливо, в якому ви місці, – ви почуєте те саме, що почули б у Львові чи Києві.

Про клієнтів

Які країни представляють Ваші замовники? 

Давайте по колу. Росія, Литва Польща, Китай. Я до цього списку не вношу компанії, які працюють в Україні, але є іноземними компаніями.

Якби не клієнти з інших держав, чи достатньо було б на українському ринку покупців для Ваших послуг?

Цікаве питання. По-перше, на ринку я не бачу особливої конкуренції. Є 100+ агентств в Україні, бо ми моніторимо ринок, зустрічаємося на тендерах з іншими агентствами і я бачу, що кількість ПР-агентств є співрозмірною з кількістю банків, страхових компаній чи інших бізнесів.

Це пов’язано з тим, що є багато невеличких, інколи кептивних агентств, тобто агентств, які обслуговують одного клієнта. Де-факто це можуть бути ПР-менеджери цього клієнта, але вони зареєстровані як ПР-агентство, тому що поріг  входу в цей бізнес є досить низьким. Як я казав, можна в цьому бізнесі стартувати безкоштовно. Відповідно, агентств багато, а конкурентів мало, тому що ще жодного разу не було, щоб інше агентство дивилося на нас як на конкурентів. Принаймні ми цього не помічали.

Навіть навпаки – часто буває , що ми стаємо партнерами у проектах з іншим агентством. Вони замовляють у нас субпідрядом виконання якихось послуг або якихось інструментів, бо ми вміємо це краще, ніж інші, і агентству зручніше найняти нас, щоб ми це виконали.

Звичайно, це переважно конфіденційні контракти, тому що якби хтось з клієнтів дізнався, що він вибрав на тендері агентство А, а програло агентство В, але де-факто всю роботу робить агентство В, яке програло цей тендер, це, можливо, було б трішки несподівано. Тобто нашим прямим замовником може бути інше агентство, а не прямий клієнт. Тому мені здається, що на цьому ринку більше партнерства, ніж конкуренції.

Хоча я бачив і конфлікти. Інколи ставлять палки в колеса і нам, іноді пишуть погані відгуки про нас, і я знаю, що це одинарні дрібні конкурентні прояви на рівні спеціалістів інших агентств. Але я б не назвав, що це є велика стратегічна конкуренція. Це швидше партнерство, і я радий, що цей ринок в Україні побудований саме так.

Що для клієнта найактуальніше у виборі агентства-підрядника: креативні ідеї, напрацьований підрядником досвід чи цінові умови?  

На превеликий жаль, у великих компаніях є багато стандартів, які пов’язують ПР-послуги з ціною. На мою думку, це дуже неправильний підхід, бо ціна у ПР напряму пов’язана з якістю послуг. І замовляючи дешевший продукт, клієнт отримує нижчу якість.

Наприклад, у галузі дизайну ви можете найняти копійчаного дизайнера, але він вам намалює дуже поганий логотип, який врешті буде шкодити вашому бізнесу. Натомість якісні художники малюють якісні твори, і це є інвестиція бізнесу у своє майбутнє.

Те саме в піарі: заплатите менше – будете мати гірше майбутнє. Це, може, звучить як ультиматум чи погроза, але нажаль це є галузь, яка  передбачає сервіс, за яким має стояти багато людей, багато інтелектуального продукту, вартість якого прямо пропорційна коштам, які в нього вкладаються.  Чим вища якість послуг, тим більший на них попит і тим більша ціна. Наприклад, щоб придумати якісний продукт для клієнта, я маю найняти багато людей, щоб на brainstorming ми визначили  саме ту єдину істину, яка потрібна в даному випадку. А нажаль, у великих компаніях ціна є одним із ключових параметрів, на який звертають увагу.

Який реалізований командою проект вважаєте найефективнішим для замовника і чому?

Я можу назвати, але він конфіденційний (сміється)

Найефективнішими є ті проекти, де нам ставлять завдання, формулюючи очікуваний ефект від реалізації цього завдання і даючи нам працювати фахово. Це є перша умова для ефективності у ПР. Неважливо, який цей проект – великий, малий, неважливо,  в якій галузі чи якій  географії зроблений, але мені здається, що для того, щоб творчість приносила максимальний ефект, вона має бути вільною. І коли нам кажуть, як робити, інколи це не відповідає нашим стандартам і впливає на ефективність проекту.

Найефективніші проекти, як приносили wow-ефект, синергічність, це були проекти, на які нам давали а) потрібну кількість часу б) давали волю в інструментах і в) давали нам всі органи управління, щоб керувати проектом. Це є першою і на жаль не завжди частою запорукою ефективності.

Чому Вас вчать чи навчили клієнти?

Клієнти нас постійно вчать. Це подібно до журналістики, і це одна з причин, чому я колись пішов з журналістики.  ПР – це сфера, у якій я щодня дізнаюсь щось нове.

В першу чергу -це те, як побудовані інші бізнеси, інші галузі, як мислять люди в них. Кожний клієнт – це є джерело інформації. Коли я працював журналістом в щоденній газеті, було таке, що вранці я говорю зі спеціалістом в ядерних технологіях, вдень я спілкуюсь з шеф-кухарем, а ввечері я можу спілкуватися з директором великого підприємства.

У ПР так само. Більше того, я вникаю у їхні бізнеси набагато глибше, ніж якби я був журналістом, бо мені треба зрозуміти, як збудований їхній світ, як він працює, які механізми впливають на комунікації з цільовими аудиторіями, які ні. Це дуже цікаво, це один з найкращих способів вивчати світ. Коли ми вчимося від першої особи у компанії, коли ми бачимо це все – це те, за що я люблю свій фах. А коли клієнти розуміють цінність нашої професій, – це взагалі супер!

Як вимірять та продемонструвати клієнту результат співпраці з агентством?

У більшості випадків замовник нам диктує, як має виглядати результат. Це і добре, і погано одночасно. Добре тим, що ми відразу ставимо реперні точки на результат і працюємо на це.

А погано тим що інколи цей результат є проміжною ланкою одного великого ланцюга. Наприклад, коли нам клієнт ставить завдання «кількість публікацій», ми не вважаємо це кінцевим результатом, тому що якщо ми працюємо у ПР, то кінцевим результатом має бути зміна розуміння тих чи інших речей цільовою аудиторією, зміна опінії цієї аудиторії. А кількість публікацій – це не є гарантія того, що мислення людей буде змінено і на щось вплине.

У меншості випадків клієнт у нас питає, що може бути результатом і яким він може бути. Тоді ми говоримо, що якщо ми використаємо такий інструмент, то результат буде такий, якщо інший інструмент, то інший результат. Вибирайте, справа ваша.

Про ринок і конкуренцію

Ринок, на якому працює Ваша компанія, Ви оцінюєте як висококонкурентний чи ні?

Конкуренція з’явиться тоді, коли ринок буде вичерпано. Коли вичерпується ринок, з’являється висока конкуренція. Коли кількість клієнтів перестає рости, то ті, хто обслуговують цих клієнтів, повинні вдаватись до якихось конкурентних засобів і інструментів.

В Україні ринок ПР є в процесі росту. Це пов’язано з різними факторами, але одним з першочергових факторів є те, що поки ще небагато бізнесів, які «навернулися  до ПР». Тобто ті, хто розуміють користь від ПР, наскільки вони можуть змінити свій бізнес і свій ринок, використовуючи ПР. І кількість цих компаній росте.

І я думаю, що кількість цих компаній буде рости ще мінімум 3-5 років. А тоді з’явиться  певна стеля бізнесу  і тоді конкуренція стане конкуренцією у прямому сенсі цього слова.

Як я вже говорив, зараз на ринку є партнерство, конкуренції немає. Є цікаві клієнти, за яких боряться на тендерах різні ПР-агентства, але я б не сказав, що це боротьба запекла, що доходить до бійок. Швидше це номінативні конкурси. Ми програли тут, ми виграли там – такий собі органічний процес.

Чи є компанії, яких Ви вважаєте найближчими Вашими конкурентами?

Ви знаєте, це, може, самовпевнено звучить, але ні. Я знаю, що вони мали би бути, я знаю, що ми маємо когось боятись і покращуватись у процесі боротьби з кимось. Це нормальна конкуренція, яка покращує сервіси, але чесно – у нас немає агентств, яких ми боїмося.

Як Ви ставитеся до професійних рейтингів та  нагород?

Зі співчуттям. Чому зі співчуттям? Тому що дотепер ще ніхто не придумав параметрів, за якими можна зробити єдиний правильний рейтинг комунікаційних компаній в Україні.

Рейтинги, які існують, страшенно критикують у фаховому середовищі. Одні агентства кажуть, що неправильно рахувати рейтинги за параметром білінгу, тобто визначати сильніших за фінансовими оборотами. Інші кажуть, що неправильно за кейсами визначати. Треті заявляють, що публічність агентств не може мати жодного відношення до їх фаховості.

Білінг неправильний, тому що ми можемо бути дуже креативними, але спеціалізуватися лише у чомусь конкретному і в нас не буде великих оборотів. Натомість ми можемо бути мало креативними, але взяти від кількох великих компаній 2-3 рекламні бюджети – наприклад, розміщення на бордах України. Один такий контакт може перевищувати 3-5 млн грн., і в результаті ми потрапляємо на перші позиції рейтингу, не створивши нічого інтелектуального, практично не виконавши роботи.

Натомість кейси, за якими оцінюються компанії у інших конкурсах, або ж за рівнем публічності – це теж не завжди правильно, бо на нашому досвіді кращі кейси – це приховані кейси, коли навіть ніхто не знає, що це робили піарники. Коли виникають такі кампанії, які змінюють мислення суспільства у конкретній галузі. Коли любили    червоне, а стали любити зелене, –  є такі органічні кампанії і вони зазвичай є закритими. Якщо ми скажемо, що це ми зробили, частина аудиторії скаже: «а, так це хтось хайпонув, хтось там на нас виїхав. Це була кампанія, а ми були їхніми коліщатками механізму. Значить, ми вже так не думаємо». Це приклад, який показує, що є негативні сторони в такому параметрі оцінки.

Дуже важко оцінити роботу, коли йдеться про зміну репутації. Це і без того настільки ефемерне поняття, нечітке, а ще при цьому треба оцінювати того, хто будує репутацію. Якщо з’явиться такий конкурс, то відразу треба буде давати великі премії і медалі для того, хто його придумає.

Тому я зі співчуттям ставлюся до тих людей, яким доводиться вислуховувати критику, що вони знову зробили конкурс за такими кривими параметрами. Але я разом з тим відчуваю до них повагу за те, що вони взялися за цей ринок і незважаючи на критику взяли на себе відповідальність оцінити хоч якось тих, хто працює на ньому.

І більше того, на моє дуже глибоке здивування, ці рейтинги працюють як засіб для виходу клієнта на агентство. Тобто багато клієнтів відкривають рейтинги і телефонують нам, кажуть, що подзвонили до вас, тому що ви входите в ТОП-10 чи ТОП-5 компаній за якимось параметром, наприклад, за білінгом, і ми кажемо: «о, це дуже класно, я навіть не сподівався, що ті рейтинги якось працюють». І я вважаю, що ці рейтинги, незважаючи на всі мінуси, є добрим інструментом для презентації ринку.

Які є загрози для ринку PR?

Для окремих гравців ринку ПР – це дискредитація. Ті, хто будують репутацію, повинні мати свою дуже-дуже чисту власну історію. Якщо хтось псує цю історію, це є загрозою для бізнесу. Це одна з причин, чому ми як FRESHPR не були публічною компанією.

Інколи  конкуренти запитують: «Як там справи у Львові?». Кажемо: «Чуваки, ми вже 10 років як не у Львові». І думаю, як добре, що ми не стали публічними, і оминуло нас дуже багато негативу.

Це загроза не лише з боку конкурентів. Буває, коли є два гравці одного ринку, і хтось один починає легенько вдаватися до сірих або чорних технологій, а другий повинен відповідати на це. І в таких випадках часто виникає війна комунікацій. Тобто відбувається не війна бізнесу, а війна комунікаційних агентств, що їх обслуговують. В більшості це може бути просто конфліктом креативів, але інколи, і мені відомі такі приклади, війна може затягнутись і стати війною агентств чи спеціалістів.

Більшість клієнтів, яких ми отримали, прийшли від інших клієнтів, через рекомендації, через інші таргетовані канали, і ми не бачили сенсу робитись публічними. Хоча зараз ми вже маємо такий портфель клієнтів, що  бути непублічними вже важче, бо ми зустрічаємося на тендерах, про нас говорять. Тому ми після 10 років відкинули таку політику і зараз повністю готові до публічності.

Про команду

І про команду. Який характер у вашої команди?

Бойовий (сміється). Я розумію, що ви скажете: «Та що Ви розказуєте, поруч з нами тільки три людини і всі тихенько сидять». Насправді, три людини тому що багато людей в полях зараз. Саме зараз відбуваються дві паралельні події, на яких люди зараз присутні.

Я намагаюсь робити так, щоб всі мої колеги були товаришами, друзями навіть для мене і між собою. Це свідчить про характер. У нас немає чітких вимог до працівників типу бути в офісі з дев’ятої до шостої чи якось по-іншому. Так, у нас є правило, щоб у офісі хтось постійно знаходився, але я знаю, що комунікації – це часто те, що близьке до творчості і не завжди музи прилітають з дев’ятої до шостої, вони навіть частіше можуть прилетіти і вночі, і десь за кавою.

Я бачу, що ефективніше будувати горизонтальні стосунки, а не вертикальні. Більше того, я є директором компанії, але для багатьох я є і виконавцем; завдання дають мені не менш часто, ніж їх даю я. І я вважаю, що це є дуже ефективна схема.

Настрій нашої команди виключно дружній. Інколи після роботи можемо не розходитись, сісти за цей стіл, хтось вино принесе – і далі про роботу говорити.

Як Ви розумієте, що потенційний чи новий член команди – це Ваша людина?

Найстарша людина, яка працює в нас на постійній основі, їй, здається, поза п’ятдесят. Наймолодшій немає двадцяти.

Я не виходжу з якихось особистих даних. Коли отримую резюме, в якому багато чого написано, і можна було б зробити висновок, що це великий спеціаліст, але, як правило, я його не читаю. Ми сідаємо за стіл, говоримо про життя, і я відразу це екстраполюю на те, як він або вона буде говорити з клієнтом. І я розумію, що ця людина знає, що таке комунікації, сервіс, клієнтоорієнтованість. Те, що було раніше, воно не актуальне, тому що, я ще раз повторюю, піар змінюється настільки швидко, що те, що він працював десь в міжнародному суперагентстві три роки тому – це зараз може означати і не так багато.

Чи були випадки безкоштовної роботи команди на клієнта? Як команді пояснювати необхідність такої роботи?

Знаєте, у нас був випадок, коли ми з головою, як в холодну воду, вскочили в один проект. Ми почали працювати над ним і прекрасно виконали. Обнялися з клієнтом, подякували один одному, а потім за певний час ми зрозуміли, що ми навіть жодної угоди не підписували і не надавали жодних рахунків і, більше того, навіть забули оцінити цей проект, настільки він драйвовий був. І постфактум ми дзвонимо до клієнта і кажемо: «Слухайте, може якось про гроші поговоримо?» І вони так само: «Ой, ми ж забули, давайте» (Сміється). І вони мусили затверджувати вартість проекту, який давно минув. Траплялися такі випадки. Це класно.

Ясно, що це погано для агентства, і ми після того поставили собі за правило завжди слідкувати за документальними сторонами, але якщо є клієнт, який може покластися на нас, який знає, що ми вміємо і як ми це зробимо, ми навіть не питаємо за гроші, вони є просто одним з бізнес-процесів, які потрібно протягом цього проекту виконати.

Бували і соціальні проекти теж. Коли клієнт каже: «Ми хочемо щиро комусь допомогти». Ми думаємо «Чому б не потратити 1-2 дні своєї праці і не допомогти комусь разом з клієнтом?».

Який проект був найважчим? З фізичної точки зору, або з етичної, чи, можливо, психологічної.

Знаєте, важкі проекти – це ті, в яких кажуть не тільки, що робити, але і як робити. Ми всі починаємо відчувати себе в певній клітці. Тому що інколи «як робити» відбувається за нижчими стандартами, ніж у нас прийнято.

І так, у нас були випадки відмови від проектів. Тільки через те, що вони були занадто нам складні морально. Я розумію, що мої колеги можуть засумніватися в користі від роботи, зависнути на цьому проекті, це перелляється на інших клієнтів  і у нас можуть бути погані результати не тільки в ньому.

Бувають проекти, які завідомо містять поганий результат. Тільки через те, що клієнт його сприймає так, а не інакше. Тобто він каже, що ми можемо зробити те-то і те-то, в такий-то спосіб. Ми кажемо – OK, ми можемо так зробити, але результату не буде. Ми знаємо, у нас є такий досвід у нас є подібні приклади, а вони кажуть: «не важливо, робіть, ми вам платимо гроші, ви робіть». Так говорять, як правило, люди  не найвищого рівня менеджменту, це часто спеціалісти середньої ланки, яким для документів треба щось зробити і не більше. І у нас були випадки такі, що замовляли послуги виключно для того, щоб був хороший звіт. Складний проект. Були такі випадки.

Розумію, вам хотілося, щоб я назвав, хто це був, але мені здається неправильним говорити про когось погано. Були такі випадки, вони залишають такий осад. Нам заплатили гроші, сказали, що  все нормально, але ми сидимо і думаємо: «Для чого ми це робили? Що ми змінили цим? Чи не краще було б потратити  час на щось, щоб залишило б слід у світі, комусь зробило добро, покращило світ і т.д.» Такі проекти є найважчими, але нажаль є. Бо інколи вони є привабливі фінансово, інколи вони є гарантією того, що ми виходимо на клієнта.

Наприклад, колись на початку 10-х років (2010 і пізніше) було модним між піарниками домовлятися про якісь етичні стандарти. Наприклад, ми не працюємо з компаніями, які купують журналістів. Це нормальна була тема, тобто були певні компанії, які казали: «Нам треба проплатити в медіа п’ять публікацій, ми платимо за це гроші». Деякі агентства, які підписували меморандуми про те, що вони не працюють з такими клієнтами, але тихенько, через третіх осіб робили розміщення у медіа. Ми ловили це, ми бачили, я не хочу їх звинувачувати, це їхня справа.

Але ми відразу казали, що ми не підписуємо таких меморандумів. Нам казали: «Як, ви що, працюєте в сірому полі? Як ви можете?». Я кажу: «Ні, просто досить часто, щоб змінити клієнта, треба прийти до нього. Як мінімум. А ви вже кажете, що ви не прийдете. І ви кажете, що ви робите світ кращим. Та нічого подібного, ви просто працюєте з тими, з ким дуже зручно працювати, і все, і не більше».

Ми приходимо на контракт, який передбачає проплату в медіа, і кажемо: «Давайте ми Вас зробимо цікавими для медіа. Ви не отримаєте зараз десять публікацій, але в кінці року про вас можуть вийти сотні. І безплатних». І клієнт одразу думає: «О! Може, і дійсно?». Ми кажемо: «Більше того, навіть тоді, коли ми припинимо з вами співпрацю, до вас все одно журналісти будуть дзвонити за коментарями, за експертними думками і так далі. І ви далі будете продовжувати, це не є одноразова акція, як тут – проплатив і все. Навпаки, проплачуючи, досить часто ви відрізаєте собі дорогу до безкоштовних публікацій. Тому що ви стаєте для рекламних відділів цих видань великим гаманцем, і все, про вас перестають писати безкоштовно. Чому ви платите їм, а я маю писати про вас безплатно в іншому виданні? Теж нам платіть». І такі розмови з клієнтами досить часто дають відчуття того, що ми рятуємо світ, робимо його кращим, більш етичним і т.д. Розумієте?

Ці моменти дозволяють почувати себе командою, яка робить правильні речі. Знаєте, такий драйв інколи після роботи буває: щось відбулося, ти щось змінив, і ці зміни далеко після тебе, вони класні. Тому ми не ставимо собі бар’єри, і намагаємося робити проекти, які приємні нам в першу чергу тим, що ми когось змінюємо на краще, змінюємо людей, змінюємо країну і т.д.

Коли Ви збираєтеся вдома з родичами, як відповідаєте на запитання  «Чим ти займаєшся?»

Похвалюся тим, що у мене велика родина, і я боюся, що ніхто не зможе чітко сформулювати, коли у нього запитають, чим я займаюся. За винятком, коли за святковим столом збирається багато людей і кажуть: «Ну, ти піарщик, значить ти маєш тост сказати» (сміється).

Це дуже складний фах і дуже складно пояснювати тим, хто не в бізнесі, чим я займаюсь. Інколи я свідомо йду на таку хитрість і кажу, що працюю в рекламному ринку. Кажуть: «А, то реклама, зрозуміло». Хоч я і не займаюсь рекламою, але принаймні це щось близьке.

А коли я кажу, що я працюю в піарі, то відразу, по-перше, з’являється негативна  оболонка, що піар – це завжди щось пов’язане з політикою і завжди це якийсь обман, хайп і так далі, які навіть розташовані трохи на грані етики, чесності. Хоча після того я відразу доказую, що – навпаки – це є блокування поганих речей, це – навпаки – добрі справи, але на це стільки часу йде, що інколи простіше здатись і сказати «я в рекламі» і не паритись.

З Орестом спілкувалися
Ярослава Карибіна
Олена Шабуніна

 

#FRESHPRВраження команди FRESHPR

Компанія FRESHPR відсвяткувала своє перше 10-ліття. Компанія проводить дослідження та розробляє стратегії комунікації для бізнесів у різноманітних галузях. За цей період ми здобули неоціненний досвід та стали надійними партнерами у комунікаціях з громадськістю, розвитку брендів та підтримці ділової репутації для сотень бізнесів в Україні. Команда FRESHPR - це люди, які постійно вдосконалюються та продукують свіжі ідеї для своїх клієнтів.
 

Орест Вачков

- За час роботи в компанії я зрозумів, що найважливіше це... 

Відповідальність. Іншими словами - розуміння, що комунікації можуть змінювати долю людей. Якщо колись, працюючи над окремими проектами, ми розуміли, що допомагаємо інформувати, то тепер, коли ми виросли до однієї з найбільших компаній на ринку, отримавши транснаціональні контракти та розробляючи і втілюючи комунікаційні активності із мультимільйонними контактами, стало зрозумілим, що ми втілюємо значно глибшу місію - ми не лише інформуємо, ми у прямому сенсі змінюємо світ. Від формування громадської думки залежить майбутня поведінка мільйонів людей. Від комунікацій залежить, як виглядатимуть, що купуватимуть, де відпочиватимуть і скільки спатимуть наші співвітчизники. Ми формуємо процеси, які складають модель світу навколо нас. Будь-яка помилка, нефахова або безвідповідальна дія з нашого боку може мати мегастрашні або мегапрекрасні наслідки. Ми ті, від кого залежить, як виглядатиме світ завтра. Тому наша відповідальність - це основна риса, яку ми повинні усвідомлювати в кожній дії.

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли...

Через велику довжину владних коридорів одного разу ми отримали замовлення на проект, що передбачав роботу з міністром, якого зняли ще два тижні до того. Коли ми поцікавилися у чиновників, які прислали запрошення до співпраці в цьому проекті, почули відповідь - це моя робота, я мусив її виконати, рано чи пізно. З того часу ми почали глибше розуміти специфіку співпраці з бюрократами і, якщо чесно, намагатися уникнути її в подальшому. 

- Завдяки FRESHPR, я....

Познайомився з командою прекрасних людей. Скажу чесно, за 10 років через «школу» компанії пройшло багато людей. Дехто залишився з нами, дехто пішов далі. Загалом це десятки різногранних людей, які зараз працюють у просто полярних сферах і всі вони назавжди залишаються такою собі неофіційною командою. Фактично це люди, до яких у мене особлива повага. І байдуже, що не чуємось чи не бачимось роками. 

А ще це десятки, а то й сотні прекрасних людей на боці наших клієнтів, з якими вдалося попрацювати. Це саме те, що приносить щастя!

 

Андрій Лазорко

- За час роботи в компанії, я зрозумів, що найважливіше це…

Продавати довіру, а не послугу.

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли…

Усвідомив, що колектив FRESHPR за 10 років оновився на 400%: стабільно команда налічує десять працівників, а загалом через компанію пройшло 40 людей.

- Завдяки FRESHPR, я…

Пізнав практично усі сфери бізнесів. Відчув себе підприємцем в Україні. Навчився нести відповідальність не лише за себе, але й за усю команду.

 

Олександр Краєв

- За час роботи в компанії я зрозумів, що найважливіше це вникати в суть кожного проекту. Без цього неможливо запропонувати замовнику правильне рішення. В цьому є виклик, адже за досить короткий час доводиться виходити на рівень розуміння питання, максимально близький до рівня розуміння питання клієнтом. Це і є професіоналізм. Без цього ніяк. Просте копіювання PR інструментів і заходів не проходить. Особливо в сучасному інформаційному середовищі, яке є гнучким і мінливим.

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли наш кейс видають за свій. Особливо публічно. На жаль, такі ситуації не поодинокі. Хоча ні, не на жаль: це означає, що ми створюємо дійсно щось вартісне і цікаве.

- Завдяки FRESHPR, я по-справжньому зрозумів, що таке Public Relations. Напевно, тому що коло замкнулося, адже до цього я завжди працював на боці клієнта. Це моя перша робота в агентстві, і відповідно, зміна кута, під яким я подивився на галузь. За час роботи у FRESHPR, а це майже 4 роки, мені довелося вирішувати комунікаційні завдання в різноманітних сферах життя. Це дуже стимулює і розвиває. Крім того, завдяки сильній команді агентства робити це було завжди драйвово і в задоволення.

 

Наталя Фуглевич

- За час роботи в компанії я зрозуміла, що найважливіше це...

Команда та підрядники, бо коли є надійні люди, то можна зробити Все!!! Навіть те, що не снилося ;)))))

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли...

Насправді, курйозів у моїй практиці було багато. Проте найсвіжіший, це коли я із колегою відвідали один тренінг, і були дуже здивовані, побачивши у їхній презентації нашу роботу)

-Завдяки FRESHPR, я...

кардинально змінила професійну діяльність, навчилася багато нового та цікавого.

 

Тетяна Пекур

Я працювала у компанії FRESHPR ще на початку її створення, 10 років тому. Тоді це була одна з перших компаній, в якій говорили про цінності. Надихало те, що, за цими

словами, стояли дії та чудові люди, які сповідують ці цінності. Не здивуюся, якщо FRESHPR проіснує ще років 100!))

Потім я керувала багатьма проектами. Проте Орест залишився для мене взірцем того, як ставитися до колег, клієнтів і до себе. Коли виникає чергова комунікаційна криза і хочеться відправити замовника ні з чим.. От тоді я згадую про повагу, з якої починається кожен крок Ореста як керівника. І усе вдається!

Рада, що знову повернулася в Київ і у FRESHPR. З Днем народження!

 

Олена Войтів

- За час роботи в компанії я зрозуміла, що найважливіше це - репутація, спочатку ти працюєш на неї, а потім вона працює на тебе!

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли на форумі співпрацювала з одним клієнтом, там зустріла ще двох, і в результаті мала завдання подати інформацію з однієї події про трьох різних клієнтів, які працюють в одній сфері... It's done!!!

- Завдяки FRESHPR, я навчилася "фільтрувати" :) те, що я читаю і те, що я говорю чи пишу.

 

Дарія Ткаченко

- За час роботи в компанії я зрозуміла, що найважливіше - завжди бути на зв’язку і бути готовою виконувати будь-які завдання, а головне швидко і результативно. Потрібно вміти працювати в команді і бути готовою підхопити проект на будь-якому етапі.

- На щастя, курйозів ще не було, мабуть, ще мало досвіду :)

- Завдяки FRESHPR я отримала масу корисного досвіду і стала на кілька кроків ближче до реалізації своєї особистої мети.

 

Христина Кульчицька

- За час роботи в компанії я зрозуміла, що найважливіше це: Порозуміння. У першу чергу порозуміння між клієнтом та нами, порозуміння між нами та підрядники. Саме порозуміння випливає з доброго розуміння потреб усіх учасників процесу. В нашій роботі дуже важливо тримати вуха «нагостреними», очі широко відкритими, а серце чутливим, – без цього ніяк ;) Якщо діяти злагоджено, то будь-які перешкоди будуть легко подолані.

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли… Курйози трапляються не так уже й рідко.

Є моменти, що від різноманітних обставин все летить шкереберть… А тут ще й табличка для заходу, щойно забрана у підрядника, вислизає з рук… Всяке трапляється, та з усіх ситуацій знаходяться виходи, чи то пак «виповзи ;)» Головне, що на даний момент всі живі, місії поки виконані. УРА! Ну і що нам ці курйози ;).

- Завдяки FRESHPR, я зрозуміла, що робота може одночасно бути цікавою і бути викликом, дуже творчою і розширювати зони комфорту. Усім бажаю такої роботи: такої, щоб у кайф!

 

Надія Уніят

- За час роботи в компанії я зрозуміла, що найважливіше - це ЛЮДИ, з якими працюєш. Ті, хто поруч, - допоможуть зрозуміти щось нове, підкажуть як краще, покритикують і сприймуть "добрий тролінг". А ті, з ким співпрацюєш (клієнти і підрядники) - це теж люди, кі мають різний досвід, настрій. Люди - це класно!

- За весь свій нетривалий час роботи (10 місяців) не було курйозів, мені пощастило -о-о-о)))

- Завдяки FRESHPR, я робила те, що подобалося! І це дуже цінно :)

 

Юрій Кузьменок 

- За час роботи в компанії я зрозумів, що найважливіше це - колектив компанії, з яким під час спільної праці ми досягаємо мети для клієнтів компанії.

- Найбільшим курйозом у моїй практиці була ситуація, коли відмінилася резервація ресторану для зйомок і за 12 годин потрібно було знайти інший.

- Завдяки FRESHPR, я здобуваю нові знання, які в подальшому вплинуть і на розвиток компанії.

Перший саудівсько-український агроінвестиційний форум: нові можливості для розвитку агробізнесу в Україні

22 листопада у Києві відбувся перший саудівсько-українськийагроінвестиційний форум The Saudi Ukraine Agribusiness Investment Forum організований інвестиційною компанією SALIC, акціонером якої є Державний інвестфонд Саудівської Аравії, дочірньою компанією Continental Farmers Groupта Офісом Національної інвестиційної ради України.

Під час форуму обговорювали перспективи здійснення інвестицій в агробізнес в Україні для саудівських інвесторів та можливості збільшення експорту української сільськогосподарської та харчової продукції до Саудівської Аравії.

Участь у форумі, фахових панельних дискусіях взяли представники міністерств агропромислового розвитку двох країн, інвестиційних фондів та ділових кіл України та Саудівської Аравії.

За інформацією заступниці міністра аграрної політики та продовольства України Ольги Трофімцевої, Україна прагне збільшувати експорт сільськогосподарської продукції, а Саудівська Аравія - нарощувати її імпорт. Саудівська Аравія також цікава для нас як партнер для виходу на нові ринки на Близькому Сході та Африці. За її словами, подальший динамічний ріст двосторонньої торгівлі буде можливий саме завдяки розвитку інвестиційних проектів у сфері АПК.

«Уряд Саудівської Аравії готовий забезпечувати підтримку двостороннім інвестиційним проектам для цілей сталого розвитку і забезпечення харчової безпеки держави. Ця конференція має стати платформою для співпраці двох сторін у сільському господарстві. Очікуємо, що інвестування в Україні буде успішним», – заявив міністр сільського господарства, довкілля та води КСА Абдулрахман Аль Фадлі.

Самі інвестори позитивно оцінюють перспективи розвитку такої співпраці. «Я думаю, зараз правильний час для приходу в Україну. Тому що компанія SALIC, яку я очолюю, працює на українському ринку, зокрема йдеться про останнє придбання агрохолдингу «Мрія». Ситуація загалом сприяє тому, щоб саме зараз запрошувати інвесторів, і ми із впевненістю запрошуємо колег сюди», – заявив Халід Аль-Абуді, керуючий директор міжнародної компанії SALIC, яка має намір вкласти 25% інвестиційного портфелю у проекти в Україні.

Компанія FRESHPR забезпечила медійну підтримку форуму, ми організували роботу прес-офісу, розсилку інформаційних матеріалів, прес-конференцію з ключовими спікерами форуму для журналістів. Також FRESHPR розробила ідею та дизайн стилістики оформлення заходу.

Роботу першого саудівсько-українського агроінвестиційного форуму висвітлили провідні інформагентства України, центральні телеканали, всеукраїнські ділові електронні та друковані видання економічного та аграрного профілю, міжнародний діловий журнал Image.ua, який розповсюджується у 78 країнах світу, арабськомовні видання.

XVIII Міжнародний економічний форум: той, хто хоче бути успішним завтра в Україні та Європі, має сьогодні інвестувати у Львівщину

1-2 листопада у Львові відбувся 18-ий Міжнародний економічний форум «Львівщина – хаб можливостей». На наймасштабнішу у західному регіоні бізнес-подію з’їхалися представники понад 20-ти країн світу, він зібрав рекордну кількість учасників, - понад 1,5 тисячі, серед яких представники влади, іноземні інвестори, підприємці, дипломати, представники міжнародних фондів, бізнес-асоціації та фінансового сектору.

«Україна є країною номер один, яка сьогодні стає транзитним хабом між Європою і Азією, а також для Світової організації торгівлі. А Львів став епіцентром формування цього транзиту, впровадження практичної науки, інноваційності. Львівщина з 2015 року займає перше місце в Україні за кількістю інвестицій, за створенням робочих місць, за відкриттям заводів, за формуванням малого і середнього бізнесу. Економічний форум – це підтвердження сили, непереможності та успішності нашої держави України», – заявив під час відкриття економічного форуму Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.

Уже вкотре FRESHPR долучається до організації цього традиційного для Львівщини бізнес-заходу. Цього разу наша команда забезпечила комунікаційну та промоційну підтримку двох панелей форуму «Львівщина – транспортно-логістичний хаб», де говорили про позитивний вплив інтенсивного інфраструктурного розвитку регіону на створення інноваційних, високотехнологічних і бізнесів та організацію промислових кластерів.

Також ми супроводжували Туристичну панель, під час якої відбулася стратегічна сесія «Туристичний Маркетплейс Львівщини», де презентувати найновіші туристичні продукти Львівщини, обговорювали перспективи розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму, налагоджували зв'язки із потенційними іноземними партнерами.

Невипадково XVIII Міжнародний економічний форум зібрав рекордну кількість зацікавлених підприємців та інвесторів. За словами голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, це – люди, які прекрасно усвідомлюють, що той, хто хоче бути успішним завтра в Україні та Європі, сьогодні повинен інвестувати в Львівщину, бо Львівщина – це хаб можливостей, це можливість вести свій бізнес таким чином, щоб бути на європейському, світовому ринку, використовуючи ті можливості, які дає нам наша земля».

Вперше в Україні піарник зі світовим ім’ям

З нагоди 10-річчя компанії FRESHPR у кінці листопада гуру польського та європейського PR Шимон Сікорський відвідає столицю України та виступить перед українськими колегами з темою про найновіші європейські тренди у PR та комунікаціях. Подія відбудеться 21 листопада на локації нового столичного бізнес-акселератора — Omni Campus (ВДНГ).



Шимон Сікорський — голова правління польського агенства Publicon PR Agency, Лектор MBA та президент найбільшої PR-асоціація в Польщі — Ради польської асоціації зв'язків з громадськістю. Засновник Дня Соціальних ЗМІ Польщі — найбільшої польської соціальної медіа-конференції. Консультант, тренер та лектор з комунікацій (Internet Beta, Європейський Конгрес КСВ, PR-Конгрес, TEDx).

Зустріч заплановано у інтерактивному форматі, де усі теми обговорюватимуться спільно. Серед тем – порівняння світових ринків та ринку України, рівень розвитку, моральність у професії, технології. 

Зустріч організовує компанія FRESHPR на честь свого 10-річчя. Тому вхід безкоштовний, але з обов'язвою попередньою реєстрацією. Для реєстрації, будь ласка, заповніть форму і вам буде надіслано іменне запрошення.

 

Співпраця з нами

Київ

+38 044 453 74 79

вул. Олени Теліги, 5Б, 3-й поверх.

Львів

+38 032 247 00 43

пр. Крива Липа, 6, 2-й поверх.

Контакти